«Волынь» Луцк – «Металлист» Харьков. Накануне. В. Кварцяный о матче.

— Віталію Володимировичу, питання в лоб: обіграєте харків’ян?
— Будемо намагатися. Тим більше, що граємо вдома, а по всіх канонах, господарі мають більше шансів на успіх. Та й болільників хотілося б порадувати. Хоча я до «Металіста» ставлюся з великою повагою, матч буде дуже непростим.

— Особисто у вас є свої «рахунки» з «Металістом»?
— У принципі, немає. Але ця команда — непередбачувана. Якщо якісь інші ми вже досконально вивчили, виробили проти них свою тактику, то від «Металіста» можна чекати чого завгодно. Його гра не є стабільно поганою чи надто вражаючою. І навіть відсутність двох-трьох гравців не дуже впливає на тактичні схеми, ротація проходить безболісно. Словом, добре підготовлена команда, зі своїми амбіціями. А ще — вона багата саме командним духом. Узяти стільки очок на виїзді може тільки дуже дружний колектив.

— Ви з Геннадієм Литовченком напевно спілкуєтеся? Порадою більш молодому колезі не допомагаєте?
— Відносини в нас нормальні, я його добре знаю, він дуже порядна людина. А допомагати йому порадами, думаю, не варто. Він у минулому досвідчений, титулований футболіст, та й як тренер себе вже зарекомендував.

Мені імпонує його довіра молодим гравцям. Які потім самозабутньо б’ються на поле, лізуть у кожне єдиноборство, виправдуючи довіру тренера. Він уже досвідчений фахівець, попрацював у свій час під керівництвом багатьох відомих наставників, багато уваги приділяє функціональному стану підопічних. А ще подобається, що Литовченко ніколи не опускає руки після невдач, а продовжує працювати.